МАНДЖА́ТИ, ЖА́Ю, ЄШ,

Манджа́ти, жа́ю, єш, гл. Поспѣшно идти. Я п’ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю. Чуб. V. 1125. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 404.